Міста-побратими Закарпаття: як громади ведуть власну зовнішню політику

284 міжнародні партнерства у 17 країнах — за цим показником Закарпаття поступається лише Львівщині. Хто побратими Ужгорода, Мукачева, Берегового й Чопа, що змінив закон 2024 року про міжнародне територіальне співробітництво, скільки дає Interreg і як перевірити, чи працює побратимство вашої громади.

Бронзова плита з написом «Ushgorod» у бруківці Дармштадта — знак міста-побратима, 2016 рік
Фото: Daderot / Wikimedia Commons, CC0

У бруківці німецького Дармштадта вмуровано бронзову плиту з написом «Ushgorod»: так місто позначає своїх побратимів. Ужгород дружить із Дармштадтом давно, а в січні 2026 року підписав меморандум про співпрацю з чеським Брно — воно стало вже 28-м містом-партнером закарпатського центру. За даними порталу «Децентралізація», станом на 1 січня 2026 року громади Закарпаття мали 284 міжнародні партнерства у 17 країнах. Серед областей більше лише у Львівської — 286. Розбираємо, що дають такі угоди, що змінив новий закон 2024 року і як війна змінила саме побратимство.

Карта партнерств: сусіди за кордоном

Загалом в Україні на початок 2026 року діяли 2119 угод про міжнародне партнерство. Їх уклали 487 громад, партнери — з 64 країн. Закарпаття — одна з найактивніших областей, і його партнери здебільшого живуть по той бік найближчого кордону: в Угорщині, Словаччині, Польщі, Чехії та Румунії. Ось кілька прикладів за переліками англомовної Вікіпедії.

  • Ужгород має побратимів в угорській Ньїредьгазі, польському Ярославі, чеській Їглаві, німецькому Дармштадті, хорватській Пулі та американському Корваллісі, а партнерів — ще більше.
  • Мукачево співпрацює з 13 містами, серед них словацький Пряшів, угорський Егер, чеський Пельгржимов, польський Мелець, хорватський Паг і сербська Сента.
  • Берегове має 16 міст-партнерів, із них 10 — в Угорщині, решта — у Словаччині, Румунії, Польщі й Нідерландах. Партнерства з угорськими містами переважають там, де живе велика угорська громада.
  • Чоп, що стоїть на прикордонному залізничному вузлі, дружить із сусідами по той бік кордону: угорським Загонем і словацькою Чорною-над-Тисою.
  • Тячів серед 15 партнерів має й українське місто — Бучу на Київщині.

Що змінив закон 2024 року

Двадцять років співпрацю прикордонних регіонів регулював закон «Про транскордонне співробітництво» 2004 року. 24 квітня 2024 року Верховна Рада замінила його законом «Про міжнародне територіальне співробітництво України». Новий закон виділяє три види співпраці: транскордонну — для територій біля кордону, міжтериторіальну — для регіонів, які до кордону не прилягають, і транснаціональну.

Закон прямо забороняє співпрацю з суб'єктами держави, визнаної агресором чи терористом. Проєкт угоди погоджує центральний орган виконавчої влади з регіональної політики: він має 30 днів, щоб перевірити документ на відповідність Конституції, законам і міжнародним договорам. Якщо за цей час відмови немає, проєкт вважається погодженим. Укладену угоду реєструють у порядку, який визначає уряд, а на запит профільних центральних органів влади громада звітує, як її виконує. На час воєнного стану й 30 днів після нього суб'єктами такої співпраці можуть бути й начальники військових адміністрацій окремих населених пунктів.

Кінець «побратимству» з Росією

До 2022 року чимало українських міст мали побратимів у Росії. Після повномасштабного вторгнення ці зв'язки рвали одне за одним. Харківська міська рада 11 травня 2022 року в односторонньому порядку розірвала побратимство з Бєлгородом, Москвою, Нижнім Новгородом, Новосибірськом і Санкт-Петербургом. Свої зв'язки з російськими містами розривали й європейські партнери українських громад. Закон 2024 року закріпив це правило для всіх: співпраця з громадами держави-агресора тепер заборонена.

Від єврорегіону до Interreg

Інституційна співпраця прикордонних регіонів почалася ще на початку 1990-х. 14 лютого 1993 року в угорському Дебрецені представники регіональної влади прикордонних територій Польщі, Словаччини, Угорщини та України підписали угоду про створення Карпатського єврорегіону. Згодом до нього приєдналися й румунські регіони.

Сьогодні основні гроші на спільні проєкти дає Європейський Союз. У листопаді 2022 року Європейська комісія затвердила програму Interreg NEXT «Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна» з бюджетом понад 66 мільйонів євро. Це була перша програма транскордонного співробітництва, яку Комісія ухвалила в бюджетному періоді 2021–2027 років. Її пріоритети — доступна медицина й стійкість систем охорони здоров'я, адаптація до змін клімату й запобігання катастрофам, охорона природи й сталий туризм, співпраця адміністрацій. З українського боку програма охоплює Закарпатську, Івано-Франківську й Чернівецьку області. Загальний бюджет разом зі співфінансуванням становить близько 94 мільйонів євро, а на другий конкурс, прийом заявок на який відкрився у вересні 2025 року, виділили понад 28 мільйонів.

Для громади партнер за кордоном — часто вхідний квиток до таких програм: проєкт транскордонного співробітництва неможливо подати без партнерів з обох боків кордону. Тому побратимство, яке роками існувало лише на папері, може раптом стати підставою для ремонту лікарні чи нової дороги до кордону.

Війна змінила зміст побратимства

До 2022 року побратимство здебільшого означало делегації, фестивалі й обміни школярами. Після вторгнення воно нерідко стало каналом допомоги: генератори, техніка для рятувальників і медиків, підтримка біженців. Навесні 2022 року за підтримки Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи запрацювала платформа Cities4Cities. На ній українські громади описують свої потреби, а європейські муніципалітети пропонують допомогу й досвід.

Для закарпатських міст, які прийняли десятки тисяч переселенців і чимало релокованих підприємств, такі зв'язки стали частиною повсякденної роботи. Але ця ж обставина ставить питання, яке варто ставити кожній міській раді: скільки з десятків угод справді працює?

Як перевірити, чи працює побратимство вашої громади

  • Попросіть перелік угод. Закон вимагає погоджувати й реєструвати угоди про міжнародне співробітництво, отже, громада повинна знати, скільки їх і з ким. Запит на публічну інформацію розглядають до п'яти робочих днів.
  • Питайте про результати, а не про кількість. Які спільні проєкти реалізовано за останні роки, скільки грошей залучено, що отримали мешканці. Кількість підписаних меморандумів сама по собі нічого не означає.
  • Перевірте гранти. Програми Interreg публікують переліки проєктів, які отримали фінансування. Якщо вашої громади там немає, хоча вона має партнерів по той бік кордону, варто спитати чому.
  • Стежте за поїздками. Закордонні відрядження посадовців до міст-партнерів оплачують з бюджету, тож відомості про них можна запитати: доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами закон обмежувати не дозволяє.

Побратимство — одна з небагатьох сфер, де громада сама веде власну зовнішню політику. На Закарпатті, де кордон із чотирма державами Євросоюзу — частина щоденного життя, ця політика може приносити дороги, лікарні й робочі місця. Або лишатися бронзовими табличками в бруківці чужих міст.

Джерела

Автор: Редакція «Трибуни».