Заява Голови Республіканської партії «ТРИБУНАЛ» Олександра Семенка щодо виходу з президентських передвиборних перегонів

Шановні українці, незабаром, а саме – 31 березня, в Україні відбудуться чергові президентські вибори. Цьогоріч я також, за наполяганням колег, ветеранів силових структур України, однопартійців, однодумців і, задля наведення порядку та добробуту в державі, вирішив взяти в них участь. Однак, тепер знімаю свою кандидатуру, пояснюючи це так:

Це рішення далось мені не легко, адже я знаю, наскільки ви зневірилися у владі та наскільки важко вам тепер буде сприйняти дійсно добрі наміри з боку будь-яких висуванців у Президенти. На жаль, брехня сьогодні стала звичним, буденним явищем, і саме тому, мені буде так складно привернути до своїх патріотичних планів ваші думки та розчаровані серця, де маніпуляція брехнею звела правдиві ідеали нанівець.

Підраховуючи прожиті роки, я бачу, що у мене лишається все менше часу на нехтування якістю життя. Подібно маленькій дитині, яка останні цукерки з коробки смакує поволі, з особливою насолодою та бережливістю, я не хочу витрачати час на популістичні гасла та зустрічі. Я не витрачатиму його також і на абсурдні ідеї та їх генераторів. Я не боротимусь з посередністю! Я не витрачатиму жодної хвилини на підтримання чужих «его», маніпуляцій та опортуністів, тому що моя душа поспішає..! «Дуже мало цукерок лишилося в коробці…», як писав знаменитий бразилець Маріо де Андраде.

Я хочу жити серед людей, які люблять одне одного, можуть посміятися над своїми помилками, досягати успіхів! Серед тих, які розуміють своє призначення і не ховаються від своїх обов’язків, захищають свою й чужу гідність, хочуть бути на стороні істини, справедливості та праведності. Це те, що робить життя гідним Життя.

Я поспішаю жити з інтенсивністю, яку може дати тільки зрілість людини, яка працювала і працює не покладаючи рук, не даючи згаснути розуму і душі.

«Я намагаюсь не витрачати дарма жодної цукерки, які мені залишили в коробці. Я впевнений що вони будуть набагато смачнішими від тих, що я вже з’їв!»

Тому, моя мета – дійти до кінця в гармонії із самим собою, моїми близькими, а головне – з чистим сумлінням. Вірю, що наша держава достойна шансу на перемогу світлих ідеалів над невіглаством і брехнею. Вірю, що ми подолаємо бідність та корупцію. Вірю, що сила мого досвіду дасть мені змогу встояти перед будь-якими випробуваннями та вивести народ України на дорогу процвітання, проте це має усвідомити кожен громадянин України. І коли я матиму змогу донести це до кожного з вас, відчуваючи підтримку й взаємодію, лише тоді я балотуватимусь до Верховної Ради України! Тоді, разом з моїм оточенням – патріотами і фахівцями, ми зможемо змінити державу, запровадити систему управління, як у передових країнах світу, інакше – це буде та ж сама брехня!.. А цього допустити я не можу! І не допущу. Олігархам зміни не потрібні, їм потрібен народ із рабів, який працюватиме за кусень хліба і радітиме з того.

Життя у нас одне – одна й Україна! Яким ми створимо наше майбутнє і якою буде наша держава – обирати нам, і тільки нам!

Нехай ніхто не думає, що має два життя, бо коли пізнаєте істину – зрозумієте, у вас було і є тільки одне… Голосуючи за гроші, усвідомлюйте, що ви продаєте у рабство не тільки себе й своїх дітей, але й наступні покоління!