Якості продуктів — найпильнішу увагу!

Голова політичної партії «ТРИБУНАЛ» Олександр Семенко

 про  забезпечення  прав споживачів

Політична партія «ТРИБУНАЛ»  у своїй діяльності значну увагу приділяє захисту прав споживачів в Україні. Саме тому у взаємодії з Президією НАН України   розроблено спеціальні механізми, що ввійдуть до Програми сталого розвитку природи і природокористування в Україні. Вони покликані забезпечити гідне місце нашої держави серед 20 передових країн світу із захисту своїх громадян від споживання неякісної продукції.

Політична партія «ТРИБУНАЛ» ставить за мету об’єднати інтелектуальні та матеріальні ресурси в рамках практичної реалізації курсу держави на євроінтеграцію. Для втілення задуманого Партія вважає за необхідне створити приватний Консорціум «Інтерприродокористування в Україні», до якого ввійшли б українські та іноземні представники установ і організацій економічного спрямування. Таке об`єднання дало б змогу розвинути біосоціальний напрямок в економіці України, що налагодить і сформує нову систему національних стандартів, які впроваджуватимуться під постійним науковим супроводом науково-інноваційних Центрів Консорціуму.

Нагадаємо, що поняття «Чотири права споживачів» було введено спеціальною постановою Президента США Джона Кеннеді у 1962 році,  воно й послугувало подальшому створенню законів на рівні держав. В Україні діє Закон «Про захист прав споживачів». Ми першими на пострадянському просторі ухвалили його у 1991 році. Крім того, з 1994 року Україна є членом Європейської комісії Генерального Директорату XXIV споживчої політики і захисту здоров’я споживачів. З 2005 року Уряд нашої країни адаптував закон відповідно до європейських стандартів та вимог. Та це не змогло убезпечити українських споживачів, ми все ще відстаємо від країн Європейського Союзу, і українські крамниці продовжують наповнюватися небезпечними для здоров’я харчами, а люди залишаються необізнаними про їхнє походження та складові. Щоб Україні вийти на європейські ринки, стати повноправним членом європейського товарообігу, потрібно більш жорстко дотримуватися стандартів продукції.  Це вплинуло б не тільки на економіку й підвищення прибутку, але й удосконалило захист споживчих прав. Однак, така перспектива  можлива тільки за умови введення штрафів та жорстокого контролю за дотриманням стандартів ЄС.

«Найгірша ситуація, – говорить Голова Партії Олександр Семенко, – з трансгенною харчовою і кормовою продукцією – юридично у нас її немає, а практично – важко навіть назвати цифру вмісту цих шкідливих компонентів. Це викликає чимало проблем на внутрішньому та зовнішньому ринках, зокрема в Європі, де знають про такі наші порушення, тому й квот на продаж видають обмаль, адже у європейців наша продукція вважається як такою, що не завжди є придатною для їжі».    

Нині ще багато норм у правах споживачів в Україні порушуються, або взагалі не ретельно  відслідковуються відповідними службами. Через бюрократичну тяганину, в яку втягується покупець та з огляду на те, як багато часу займає такий “карний” процес, він може  зневіритись, махнути рукою на справедливість і, таким чином, залишитись без компенсації. Тож шахраї залишаються без покарання, а споживачів продовжують труїти неякісною продукцією. Тим часом, у Європі у разі виявлення неякісних харчів чи їх складових – винуватців позбавляють волі терміном на 5 років!           

Ніхто не застрахований від шахраїв, і можновладці розуміючи, що жертвами можуть стати вони самі, у всі часи намагались зробити товарообіг безпечним. Багато країн стародавнього світу використовували для цього ринкових інспекторів,  в Китаї, наприклад, цю посаду обіймав навіть сам великий філософ Конфуцій. Першим документом, що захищає права людини та виносить покарання нечесним торговцям, стала Велика хартія вольностей, видана королем Англії Іваном Безземельним 1215 року. Шахраї та недобросовісні виробники не уникали покарань. Середньовічна Австрія відзначилась тим, що продавців розбавленого або ледь підкислого молока примушували випити всю партію, а у Франції продукти, термін придатності яких минув, кидали крамареві в голову.

Споживачі повинні знати свої права. Важливу роль у цьому повинна відігравати просвітницька робота щодо власних прав. Завдяки Інтернету, одним із засобів впливу на свідомість продавців та обізнаності населення щодо неякісних товарів та послуг, а також конкретних адрес, де їх надають, можуть стати відгуки залишені на сторінках соціальних мереж і профільних сайтах.

З квітня 2018 року в Україні вводяться нові правила контролю для виробників, транспортних компаній, торгових точок, агропідприємств  та імпортерів, словом всіх тих, хто перевозить, вирощує, зберігає та продає  продукти харчування. Новий закон №2042-VIII “Про держконтроль за дотриманням законодавства про харчові продукти”  передбачає здійснення раптових перевірок для всіх субєктів ринку, а не раз на 4 роки, як було раніше. Закон новаційний тим, що дає змогу виробникам самостійно розпоряджатись усіма етапами виробництва: від технічних умов до полиць в магазині.  Головна вимога: безпека для людини. Такі ж вимоги стосуватимуться й імпортних продуктів, що унеможливлять поставки в Україну небезпечних харчів, які самі європейці не вживають. При виявленні порушень виробникам неякісної або фальсифікованої продукції загрожують штрафи до 70 тисяч гривен, причому протягом року їх може бути до десятка. Щоб скоротити випадки можливої корупції в ході інспекцій, новий закон передбачає відеофіксацію ревізій. Інформацію про проведену роботу та виявлені порушення Держпродспоживслужба зобов’язана буде доводити до відома широкої громадськості, в тому числі на своєму сайті. Нововведені правила прописані ретельно, з піклуванням про споживача,  та побачимо, наскільки ефективними вони будуть.

У захисті прав споживачів країни мають об`єднатися, особливо, країни-сусіди. Бо інтеграційні процеси, міжнародна торгівля, співробітництво творять єдиний простір для споживача. І цей простір повинен контролюватися, оскільки він дуже взаємозалежний. Бо якщо Німеччина і Бельгія, наприклад,  дотримуватимуться стандартів продукції, а Україна — ні, то в результаті логістики, продукти все одно потрапляють на “загальний” стіл – до нас, споживачів.

Голова партії «ТРИБУНАЛ» Олександр Семенко переконаний у важливості освоєння Україною не тільки міжнародних стандартів у сфері продовольства, але й освіти та науки, адже ці галузі тісно пов’язані, тому їх вплив одна на одну незаперечний. Також без міжнародної стандартизації, ми не зможемо визначати реальну вартість наших ресурсів: земель, лісів, вод та копалин, а готової продукції й – поготів!