Накопичувальна система пенсій в Україні – реальність чи фантастика?

Нинішня пенсійна реформа передбачає багато нововведень. Одним з них є впровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення, тобто накопичувальних пенсій, які повинні з’явитися вже з 1 січня 2019 року. Однак ініціатор змін Кабінет міністрів досі не виклав її бачення в відповідному законопроекті. Замість уряду зробити це встигли народні депутати. Так, в парламенті зареєстрований проект закону №6677 під авторством 59 народних обранців. У ньому вони детально пояснюють, як Україні краще впровадити накопичувальні пенсії та прописують відповідний алгоритм. Документ вже схвалений профільним комітетом і включений до порядку денного Верховної Ради восьмого скликання. Що ж нового пропонують народні депутати, як поява накопичувальних пенсій вплине на життя українців і реально їх впровадити в Україні?

Згідно з останніми даними Мінсоцполітики в Україні зараз 12 мільйонів пенсіонерів. Однак якщо людина з якихось причин не доживає до пенсії, то належні йому гроші просто “згорають”. Їх не можна забрати раніше, перерахувати рідним або використовувати будь-яким іншим способом. У зв’язку з цим і постало питання про впровадження другого рівня пенсійного забезпечення – накопичувальної системи пенсій. Законопроект №6677 визначає накопичувальні пенсії, як обов’язкові для всіх громадян, яким не більше 35 років. Але старші й ті, що досягли 16-річного віку теж мають на них право.

Розмір другої пенсії залежить від багатьох факторів, починаючи від загальної економічної ситуації в країні, і закінчуючи розміром інфляції. В цьому випадку потрібно пам’ятати – чим менша зарплата і більша інфляція, тим меншим буде розмір пенсійних виплат.

Депутати вирішили прив’язати систему до децентралізації. Коли українці зможуть накопичувати пенсії не в єдиному державному фонді, а в приватних пенсійних фондах. Вони ж в свою чергу можуть інвестувати ці гроші в державні цінні папери, наприклад. Пенсійному фонду тут виділили роль адміністратора. Простими словами – він буде збирати гроші українців, і розподіляти їх по обраних ними приватних фондах. При цьому раз на рік кожен громадянин має право безкоштовно поміняти пенсійний фонд без будь-якої втрати грошей.

На відміну від солідарної пенсійної системи, люди зможуть розпоряджатися своїми накопиченими грошима. Завчасно витратити заощадження можна в разі лікування важкого захворювання, покупки нерухомості в іпотеку або ж навчання дітей. Пам’ятаємо, що в разі смерті не дожив до пенсії громадянина, його виплати “згорають”. У випадку з другим пенсією справи йдуть по іншому. Законопроект передбачає процедуру успадкування накопичених грошей.

Як це працює в Європі?

Франція

Накопичувальна система в країні це страхові внески, які громадяни в період роботи, роблять в так звані пенсійні каси – Arrco і Agirc. Це в свою чергу дає людині право заробляти бали, кількість яких множиться на їх фіксовану вартість після звільнення. Якщо вважати загальну суму, то французи таким чином можуть отримати до 80% від свого заробітку. Відзначимо, що система накопичувальних пенсій в даному випадку є обов’язковою для роботодавця, але добровільною для найманого працівника.

Естонія

Тут друга пенсія є обов’язковою для громадян і була впроваджена в 2002 році. Однак обов’язковою вона є для громадян, які народилися після 1983 року. Всі інші мають право вибору – приєднуватися до цієї системи чи ні. Працює накопичувальна пенсія по системі обов’язкових відрахувань – 2% утримується із зарплати громадянина, і ще 4% платить роботодавець. Разом, кожен місяць на особистий рахунок естонця в банку-зберігачі надходить 6% від його зарплати. Фінансова установа має право інвестувати ці гроші в акції або облігації, щоб їх не “з’їла” інфляція.

Норвегія

Норвезька накопичувальна система має кілька видів, які не дуже відрізняються один від одного. Перший її варіант передбачає відрахування із зарплати в розмірі 2-7%, які інвестуються в певні проекти. Виплати в цьому випадку починаються з досягнення громадянином 62 років. Відповідно до другого виду умовно накопичувальної пенсії, в разі наявності повного накопичувального стажу (30 років) працівник отримує 66% заробітної плати, яка йому виплачувалася перед виходом на пенсію. У третьому випадку пенсія-гібрид передбачає відрахування роботодавцем фіксованого відсотка на рахунки пенсійних відкладень, а співробітник ні про що не переживає.

Наскільки це вигідно простим українцям?

Республіканська партія «ТРИБУНАЛ» вважає,  що Верховній Раді треба швидше перейти до прийняття законопроекту №6677, оскільки до впровадження системи другої пенсії залишилося лише 2,5 місяці, а документ повинен пройти перше читання, процес внесення поправок і остаточне затвердження.

В рамках гарантій збереження пенсійних накопичень, на нашу думку, потрібно розглядати інвестиційні інструменти, які забезпечують прибутковість і повернення грошей. На початковому етапі гроші можуть бути вкладені тільки в державні цінні папери, або ж частково виведені за кордон і вкладені в акції великих фондових бірж. 70-80% цих інструментів мають гарантовану прибутковість, що забезпечить збереження накопичень, а інші 20-30% мають ринкову прибутковість, що забезпечить приріст нагромаджень.

Другий момент – ефективне державне регулювання. Тобто регулятор повинен не тільки “наглядати” за процесом, а й мати “каральну” функцію, що дозволить людям точно отримати свої виплати. Проте, є тут й істотний недолік – потрібно більш активно підключати роботодавця.

«Зараз всі виплати мають намір покласти на працівника, але краще робити це поступово, або ж поділити їх між співробітником і компанією», – зазначає Олександр Семенко.

У майбутньому людина буде отримувати дві пенсії з двох незалежних джерел. У солідарній системі гроші накопичуються, а потім розділяються між усіма з “загального казана”. У накопичувальній системі людина персонально їх збирає, і фонд персонально їх розподіляє.

Держава може в майбутньому створити систему тестування доходів і залучити сюди Пенсійний фонд, щоб бачити весь дохід громадян. Це може вплинути на процес призначення субсидій, оскільки буде вважатися загальним доходом, але натомість надасть додаткову можливість забезпечення старості.