Мова

МОВА

    Відомо, що мова є способом пізнання оточуючого середовища і засобом спілкування. Культура ділового спілкування має велике значення, адже вона забезпечує високий рівень мовного спілкування, вшляхетнює стосунки між людьми. Не випадково рівень культури окремої людини визначається ставленням до мови як складової загальної професійної культури цінностей.

      Сьогодні особливо актуальною є потреба в активному формуванні культури ділового спілкування державних органів, політиків, громадян України. Лише через діалог, з допомогою міжособистісного спілкування, через співробітництво здійснюється певний розвиток творчих сил людини, підвищується рівень виконання службових, ділових, побутових обов’язків державних службовців, політиків, громадян України.

     Зверну увагу на те, що ділове мовлення державних службовців, політиків має загальнодержавне значення, адже це не тільки діловодство (оформлення ділової документації), а й спілкування на фаховому рівні. Культура ділового професійного спілкування для працівників державної служби, політиків всіх рівнів є життєвою необхідністю, вона забезпечує здійснення необхідного діалогу працівників при виконанні відповідних службових обов’язків всіх рівнів.

   Мовні засоби, що використовуються у діловому професійному спілкуванні працівників всіх рівнів держави України, різноманітні, адже охоплюють практично всі сфери життєдіяльності людини.

    Тому необхідно приділити особливу увагу удосконаленню мовних навичок працівників усіх установ. Адже всім відомо, що для промовця сказане ним завжди зрозуміле, але не завжди воно є таким для того, хто слухає.

  До основних видів усного ділового спілкування належать: службова нарада, переговори, ділова бесіда, публічний виступ. Для досягнення поставленої мети ділового спілкування необхідно дотримуватися певних правил, а саме:

  1. Сформулювати конкретну мету спілкування, визначити черговість розгляду питань.
  2. Створити атмосферу довіри та взаєморозуміння.
  3. Уважно вислухати партнера.
  4. Свої думки висловлювати переконливо, обґрунтовано.
  5. Зафіксувати одержану інформацію.
  6. Дотримуватись правил етикету.

   Ділове спілкування працівників часто порівнюють грою в шахи: непродуманий хід «закреслити» вже не вдасться: сказане слово не повернеш – воно виконує ту роль, яку відвела йому мова і ніякі виправдовування не допоможуть.

     У зв’язку з викладеним вище необхідно в процесі професійного навчання без відриву від роботи або під час підвищення кваліфікації, особливо нам, політикам, навчатися вести діалог–бесіду не лише на професійні теми, а й на актуальні теми сьогодення. Це сприятиме формуванню певних умінь усного ділового мовлення (формулювати власну думку, аргументувати погляди, володіти технікою ставити проблемні запитання, дотримуватись правил етикету тощо).

    Сьогодні є можливість максимального використання комп’ютерної техніки, яка дає можливість підвищувати грамотність, активно збагачуючи словниковий запас, засвоюючи норми  українського правопису (особливо для працівників, які у своєму вжитку мають значну кількість русизмів, володіють державною мовою на недостатньо високому рівні).

      Іншим аспектом ділового спілкування є культура писемного мовлення. Державною службою України введено в дію  нову Інструкцію з діловодства, у якій чітко розписані правила оформлення документів у державних органах України. Дотримуватися даних правил – наш обов’язок. Необхідною умовою листування між державними і недержавними інституціями є й дотримання етичних норм. Адже ведення ділової кореспонденції – це справжнє мистецтво, осягнути всі таємниці якого вдається не кожному. Оформлення кореспонденції – це імідж (позитивний чи негативний) державних і недержавних установ, громадських організацій та політичних партій.  При написанні листа необхідно бути лаконічним, стежити за логічністю та послідовністю викладу, уникати багатозначності та великої кількості слів іншомовного походження, бути ввічливим, уникати заперечливих форм та категоричності.

    Аналіз сучасного стану використання української мови в різних установах, а то й інколи в одній установі в Україні, показує наявність різних мовних традицій. Законодавча діяльність, як і практика професійної діяльності в установах, наслідує літературно-мовну традицію східноукраїнського варіанту, маючи в активному слововжитку значну кількість русизмів. Варто підкреслити, що переважна їх більшість увійшла в ділове професійне мовлення працівників різних установ через появу довідкових джерел, у яких спостерігається широке побутування ненормативних відповідників в українській мові, що є наслідком запозичення багатьох термінів з російської мови. Адже при оформленні документів в установах допускається значна кількість помилок та недоречностей. Читаю в одній з газет: «Завдяки пильності правоохоронних органів вдалося попередити «ввіз» в Україну великої партії фальшивої валюти».

      Слова «ввіз» в українській мові немає, а є слово «ввезення».

     Нагадую, що у 1993 році був виданий «Український правопис» і читати його (а тим більше знати) повинні працівники всіх установ держави, а також політики, які укладають документи та виступають у засобах масової інформації.

     Так, в одному з листів читаємо: «Графа 5 заповнюється в разі, якщо посадова особа, яка була звільнена за одноразове грубе порушення, поновлена на роботі в державних органах, при цьому указується назва суду, що прийняв таку постанову та дата її прийняття». Але відповідно до вимог правопису “у” вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови. В даному випадку збігу приголосних немає, тому правильно було б написати «при цьому вказується».

     У мовленні дуже важливим є точність висловлення. Наскільки точно Ви будете вживати слова за значенням, таким і буде Ваше мовлення. Нерідко можна почути прохання: «Зробіть, будь ласка, ще один екземпляр даного документа». Відповідно до тлумачного словника «екземпляр – представник роду рослин чи тварин». А в даному випадку доцільно сказати: «примірник» чи «копію».

     В одному журналі читаю: «Проблеми відшкодування шкоди потерпілим державою». По-перше, речення побудовано неграмотно, по друге, відшкодувати шкоду – тавтологія, правильно було б написати «відшкодування завданих моральних (матеріальних) збитків», або «компенсація заподіяної шкоди».

    При ознайомлені з документами нерідко можна помітити помилки у способі датування: «…Міністерство юстиції України … повідомляє, що з 23 вересня по 03 жовтня 2017 р. відбудеться семінар…» В Інструкції з діловодства вказано, що дата підписання і затвердження документа повинна оформлятися цифровим способом. Елементи дати наводяться трьома парами арабських цифр в один рядок у послідовності: число, місяць, рік. Наприклад: 3 квітня 2017 року слід писати 03.04.17 (прошу звернути увагу, якщо місяць пишемо словом, то 0 перед цифрою не ставимо). У текстах нормативно-правових актів і документів, що містять відомості фінансового характеру, застосовується словесно-цифровий спосіб оформлення дат і 0 у будь-якому випадку ставимо, щоб не було можливості доставити іншої цифри: 05 квітня 2017 року.

    Сьогодні часто можна прочитати в офіційних документах «Т.в.о. начальника департаменту…», але якщо заступник – це людина, що заступає начальника в певній галузі постійно, то замісник – це працівник, який виконує певну службову функцію тимчасово. Отже, таких скорочень в офіційних документах можна було б уникнути.

      Знання державної мови працівниками державних служб, установ, підприємств України – необхідний елемент виконання професійних обов’язків.

     Дуже важливим є й самостійність, оригінальність висловлених думок, їх обґрунтованість, вміння спростувати недостовірну інформацію. З часом ці якості мовлення цінуватимуться дедалі більше, саме вони заслуговують на особливу увагу при формуванні культури ділового спілкування працівників усіх сфер діяльності в державі Україна (складання аналітичних довідок, звітів, підготовка до виступів на колегіях, нарадах, семінарах тощо).

     Ефективна діяльність працівників державних органів, установ, відомств України та висока культура ділового спілкування є тим наріжним каменем, на якому зводяться позитивний імідж державних і недержавних служб. Крім того, вирішення проблем співробітництва держав у різних напрямках діяльності багато залежить від рівня культури ділового спілкування кожного працівника відповідних установ Держави.

     Політична партія «ТРИБУНАЛ» розпочинає рубрику «Ділова українська мова» у своєму «Інформаційному бюлетені».

     Запрошуємо долучатись!

 

 

Голова політичної партії «ТРИБУНАЛ»

Олександр Семенко