Міжнародний День захисту клімату

Політична партія «ТРИБУНАЛ» вважає за необхідне розвивати систему моніторингу довкілля, що здатна контролювати тенденції змін клімату.

Не дивлячись на широко поширену думку, блискавка йде із землі вгору, а не із неба вниз, а дощ містить вітамін B12. Саме грози насичують повітря азотом, що вбирає 10 мільйонів тон цього газу за рік. За підрахунками вчених щогодини на Землі відбувається близько 760 гроз. Вологе повітря утримує тепло краще, ніж сухе, тому у вологих тропіках буває спекотніше, ніж в засушливих пустелях. Так, наприклад, у більш посушливих, південних областях України: Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Маріупольській та в анексованому Криму при надвисоких температурах ви почуватиметесь комфортніше, ніж при більш низьких, у Києві, наприклад.

Клімат – це багаторічний режим погоди, що характерний для якої-небудь місцевості. В різних типах клімату ростуть і прикрашають собою краєвид, притаманні саме для тих місць, рослини. У тропіках вони більш широколисті, з яскравим цвітінням, щоб захищати ґрунт від перегріву і зберігати рівень вологи, а також збагачувати повітря киснем під час фотосинтезу. У горах рослинність переважно дрібноцвітна з прохолодним, але теж насиченим забарвленням. Клімат, яким би він не був, повсюди супроводжує окраса нашого земного існування – його фауна і флора. Згадаймо запашні савани і густі ліси, золоті пустелі та глибокі водойми, з їх птаством та звіриною. Хіба це не чудово мати таких сусідів поряд? Однак, виробництво, промисловість та інші процеси що поліпшують життя людям, погіршують його для решти світу навколо. Викиди шкідливих газів в атмосферу, що залишає по собі технічний прогрес, не виводяться з надземної поверхні та значно шкодять довкіллю і пригнічують клімат. Вуглекислий газ, метан та оксид азоту спричиняють різкі перепади температур у тих зонах, в яких раніше їх не спостерігалося. Як наслідок людського втручання в природні процеси виникають екстремальні погодні явища: буревії, повені, шторми.

Минулого року в Німеччині пройшла Конференція ООН з питань клімату. Головним результатом заходу став проект документів щодо виконання Паризької кліматичної угоди, ухваленої у 2015 році, в якій йдеться про надання звітності 195-ма державами-учасницями щодо кількості викидів СО2 в атмосферу. Для цього всі вони мають використовувати однакові засоби вимірювання. Затвердити цей проект планують на кліматичній конференції 2018 року.

Після останньої кліматичної конференції, в 2017 році, 18 держав, а також кілька американських штатів і підприємств, оголосили про створення міжнародного альянсу за відмову від вугільної енергетики. До альянсу увійшли Великобританія, Канада, Бельгія, Австрія, Італія, Швейцарія, Франція, Фінляндія, Нова Зеландія, Мексика та інші. Для досягнення мети Паризької кліматичної угоди індустріальні держави світу повинні до 2030 року скоротити до нуля шкідливі викиди в атмосферу від виробництва енергії з вугілля. Значне зниження цін на виробництво енергії з альтернативних джерел дасть змогу до 2050 року країнам світу відмовитися від вугільної енергетики без збитків.

Ми приєднуємося до світової спільноти в боротьбі за можливість жити в екологічно безпечному середовищі та за збереження природного потенціалу світу.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом  відкрило нові можливості реформування та створення стандартів у різних сферах суспільного життя, включаючи й охорону довкілля. Зміни клімату створюють серйозні загрози для збалансованого розвитку України через високий рівень вуглецевої ємності економіки, збільшення кількості екстремальних погодних явищ та пов’язаних з ними ризиків для здоров’я і життя українців.

Україна є стороною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї й має забезпечувати виконання комплексу зобов’язань за цими міжнародними угодами.

Серед основних загроз на території України, викликаних змінами клімату в галузі сільського господарства та виробництва харчових продуктів, можна виділити втрати врожаю через збільшення частоти повеней, необхідність інтенсивнішого зрошення влітку, поширення процесів опустелювання, виникнення несезонних заморозків та збільшення амплітудних коливань температури, зміни режимів дозрівання сільськогосподарських культур та підвищення їх вразливості до ураження шкідниками.

Політична партія «ТРИБУНАЛ» вважає за необхідне розвивати систему моніторингу довкілля, що здатна контролювати тенденції та характер змін клімату. Надзвичайно важливим кроком для ефективної адаптації є чітке розуміння очікуваних наслідків, вразливості та ризиків, пов’язаних зі зміною клімату у короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективах для основних галузей економіки. Правильне розуміння наслідків і ризиків дозволить тим, хто приймає рішення щодо захисту довкілля не тільки вирішити послідовність дій, але й зрозуміти, для яких сфер необхідно розробити відповідні заходи та програми. Для цього варто розробити окрему науково-дослідну програму з вивчення наслідків зміни клімату на короткострокову і довгострокову перспективу.