ЛЬОВІН АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ

levyn

ЛЬОВІН  АНАТОЛІЙ  ІВАНОВИЧ


Перший заступник Голови політичної партії «ТРИБУНАЛ»,

член Центральної Ради політичної партії «ТРИБУНАЛ»,

член Президії Центральної Ради політичної партії «ТРИБУНАЛ»

Народився 4 лютого 1961 року в с. Ласіци, Сасовського району Рязанської області в багатодітній родині. Батьки Іван Степанович і Любов Сергіївна займалися сільським господарством, і всі п’ятеро дітей, з раннього дитинства допомагаючи батькам, знали, що таке важка сільська праця.

У 1976 році закінчив восьмирічну середню школу в селі з романтичною назвою Мис Доброї надії того ж району і області, куди його сім’я переїхала на постійне місце проживання, і де зараз поховані батьки.

У 1978 році закінчив середню школу в с. Восход (Пеньки), куди доводилося ходити пішки 12 км в одну сторону, а взимку жити в пришкільному інтернаті.

ОСВІТА


В 1978 році вступив в Балашовське вище військове авіаційне училище льотчиків імені Головного Маршала авіації А.А. Новикова (м.  Балашов, Саратовської області), яке закінчив з відзнакою в 1982 році, здобувши вищу освіту і спеціальність «Льотчик-інженер».

За успішне освоєння авіаційної техніки і бездоганне виконання польотів під час навчання в льотному училищі був представлений до стипендії імені М.В. Фрунзе.

У 2006 році здобув другу вищу освіту, закінчивши Національну академію державного управління при Президентові України та отримавши спеціальність «Управління суспільним розвитком».

 

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

З 1982 по 1992 роки служив в Радянській армії на командних посадах в Прибалтиці, Центральній Росії, Україні, Афганістані. Неодноразово виконував завдання у складі 224-го урядового авіаційного загону (м. Москва). Брав участь в операціях в «гарячих точках», як в межах території колишнього СРСР, так і за кордоном. Має військове звання полковник, військовий льотчик 1-го класу, пілот-інструктор цивільної авіації 1-го класу. З 2006 року – державний службовець 1-го рангу (категорії).

У 1993-1994 рр. – Заступник начальника Управління з льотної підготовки авіації Міністерства загального машинобудування, а потім авіакомпанії «Авіаобшемаш» (м. Москва).

1994 – 2002 рр. – Займав керівні посади в авіакомпаніях і авіаційних підприємствах. Під його безпосереднім керівництвом була створена замкнута система експлуатації, обслуговування та ремонту авіаційної техніки, загальне число працівників якої перевищувало 1000 чоловік. Створена ним в 1995 році авіакомпанія «АТІ» була найбільшим вантажним авіаперевізником в Україні і в Азіатсько-Африканському регіоні до 2001 року, поки навмисне і цілеспрямовано не була знищена «правоохоронними» органамиУкраїни на замовлення конкурентів і третіх осіб, які згодом  розграбували майно авіакомпанії і особисте майно Анатолія Льовіна. В результаті незаконних цілеспрямованих дій тих же «правоохоронних» органів України ним була втрачена і авіакомпанія «SILK-WAY» (Азербайджан), що є сьогодні найбільшою вантажний авіакомпанією Азіатського регіону, не дивлячись на те, що до 2001 року через створені Анатолієм Льовіним структури Україна контролювала практично 100% ринку вантажних авіаперевезень в Азербайджані, а з урахуванням порівняно невисоких цін на паливо в цій країні і її зручного географічного розташування контролювався практично весь вантажний авіапотік регіону. В даний час займає посаду президента Концерну «ТИТАН».

 

ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Політична діяльність Анатолія Льовіна почалася в 2002 році, коли він був обраний народним депутатом України IV скликання по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу. У Верховній Раді України IV скликання Анатолій Льовін займав посаду Першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту, зв’язку, будівництва та житлово-комунального господарства. Є автором і співавтором багатьох законопроектів за профілем Комітету та іншим проблемним напрямам.

Був головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування причин кризового стану в авіації України. З цієї позиції Анатолій Льовін вжив усі можливі заходи для недопущення розграбування і знищення авіації України на всіх рівнях.

У 2004 році за ініціативою та безпосередньою участю Анатолія Льовіна був розроблений і затверджений на міждержавному рівні проектстворення на території Азербайджану спільного Українсько- Азербайджанського Центру навчальної та бойової підготовки льотного складу.

Приймаючи участь в реалізації цього проекту Україна, крім очевидної політичної переваги, обумовленою своєю військовою присутністю в регіоні, отримала б можливість готувати і тренувати своїх бойових льотчиків, використовуючи дешеве азербайджанське паливо за ціною в 5 разів нижче ринкової, розраховуючись при цьому не «живими грошима», а майном, яке виводилося з бойового складу Міністерства оборони України за ринковими цінами. На жаль, цей проект був «успішно» провалений урядом України. Центр був створений і сьогодні успішно працює, але без участі України.

У 2006 році Анатолій Льовін успішно запобіг ситуації незаконного захоплення групою осіб Міжнародного державного аеропорту «Бориспіль» – головних авіаційних воріт України.

У 2003-2006 роках представляв Україну в Міжпарламентській Асамблеї країн СНД, працюючи в Комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю. Є автором і співавтором ряду модельних законів.

У період з 2001 року є ініціатором більше двох тисяч судових засідань як в Україні, так і в міжнародних судових інстанціях, щодо захисту прав і свобод людини, відновлення законності, справедливості та правопорядку. Відповідачами по ініційованим Анатолієм Льовіним процедурам є, в основному, державні структури і посадові особи, аж до Президента України. У зв’язку з цим має велику кількість «недоброзичливців», які постійно проводять кампанії «чорного піару» проти нього в засобах масової інформації і створюють різні провокаційні ситуації для «очорнення» його діяльності. Неодноразово піддавався фізичним нападам. У 2006 році рішенням Президента України була організована фізична охорона від можливих замахів на Анатолія Льовіна.

Протягом декількох останніх років група державних службовців України та інших посадових осіб, діючи спільно та за попередньою змовою, з метою незаконного перерозподілу матеріальних активів, до яких, на їхню думку, має відношення Анатолій Льовін, на користь третіх осіб, а також з метою недопущення його активної участі в суспільному і політичному житті країни і можливості нормального ведення бізнесу, безпідставно обмежують його права і свободи, незаконно порушують проти нього кримінальні провадження, не виконують рішень судів, що вступили в законну силу.

В даний час Європейським Судом з прав людини (Страсбург) прийнята до розгляду скарга Анатолія Льовіна на численні порушення державними органами України його прав і свобод.