Чому українці бідні?

Згідно з даними Держстатистики, за підсумками першого півріччя 2018 року середньостатистичний “товстосум” отримував грошових видатків у п’ять разів більше середнього бідняка. За цими ж даними, 33,9% громадян країни (14 млн осіб) отримують в місяць менше фактичного прожиткового мінімуму (в середньому – 3261 гривень на місяць). При цьому фінансова прірва між 10% найбагатших і найбідніших українців за рік збільшилася на 0,2%.

При цьому наголошується, що якість харчування українців за рік помітно покращилася. Люди стали набагато більше споживати риби і морепродуктів, хоча в абсолютних цифрах в раціоні українців все ще переважають найдешевші продукти: хліб, овочі і молоко.

На купівлю непродовольчих товарів середньостатистичне домогосподарство в 2018 році витрачало 39% своїх доходів. Майже половина з них (17% в структурі загальних витрат) йшли на оплату послуг ЖКГ, всього 5% доходів люди витрачали на одяг, 4% – на ліки.

Відзначимо, що домогосподарством вважається кожна людина або сім’я, які ведуть самостійне господарство і мають власний бюджет. Одне середньостатистичне українське домогосподарство складається з 2-3 людей.

Розмір доходів українських сімей – це не просто сума зарплат і пенсій, які припадають на сім’ю. Враховуються й інші види доходів. Такі, як суми безготівкових пільг та субсидій, подарунків і т.д. При вибірковому обстеженні витрат і ресурсів домогосподарств, до доходів зараховується також умовна вартість продукції, вирощеної на присадибних ділянках. Навіть тієї, яка йде не на продаж, а для харчування самих членів сім’ї. Вартість вирощених овочів і зібраних ягід розраховується за середніми цінами в торговельній мережі. Тому зрозуміло, що цифри доходів українських сімей, які виводить Укрстат, набагато більше, ніж суми “живих” грошей, які бачать українці.

Скільки бідних в  Україні

Доходи нижче середнього рівня (тобто, нижчі за 9200 грн на місяць) на сьогоднішній день мають більше половини населення – 58,7%. Причому в порівнянні з аналогічним періодом минулого року ця цифра зросла на 0,2%. У тому числі 30,5% українців мають доходи нижче реального прожиткового мінімуму (в першому півріччі 2018 року Кабмін визначив реальний прожитковий мінімум на рівні 3233 грн). А 2,1% примудряються жити на доходи нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму (менше 1700 грн на цей період).

Додамо, що відносно благополучними, тими, які мають дохід понад 200 доларів (точніше, понад 5160 грн в статистиці Укрстату) в Україні можна вважати тільки 27,5% сімей.

Абсолютно бідними, за міжнародними критеріями, вважаються люди, чий дохід нижче прожиткового мінімуму. В Україні вважають абсолютною бідністю дохід нижче офіційного прожиткового мінімуму, хоча в більшості країн визначення цього показника на “офіційний” і “реальний” не існує. За даними Укрстату, абсолютно бідними в Україні є 800 тисяч осіб. Роком раніше таких налічувалося 1,4 мільйони.

Якщо доходів бракує

Крім доходів Укрстат підраховує й сукупні ресурси домогосподарств. Вони включають в себе не тільки доходи, але й надходження від продажу нерухомості та домашнього майна, взяті кредити і борги. Багато складових цього показника людині доводиться брати тоді, коли доходів на життя бракує.

У першій половині 2018 року сукупні ресурси середнього домогосподарства склали 9426,9 грн – майже на 180 грн більше, ніж доходи. Рік тому різниця між цими показниками була в межах 164 грн.

Субсидії і підсобні ресурси не збагачують

У структурі доходів українських сімей левову частку становлять зарплати (53,7%) і пенсії зі стипендіями (20,8%). Причому за останній рік частка зарплат зросла на 2,5%, а частка пенсій і стипендій, незважаючи на індексацію, залишилася колишньою.

Доходи від підприємництва складають тільки 5,8% доходів середньостатистичної української сім’ї (рік тому було менше – 4,3%).

Безготівкова соціальна допомога у вигляді субсидій і пільг в перерахунку на середньостатистичну українську сім’ю складає всього 4,6% (4,4% – за житлокомпослуги і 0,2% інші – медичні тощо). Причому за останній рік ця цифра впала практично на третину (було 6,5 і 0,4% відповідно).

Менший дохід стала приносити і вирощена на присадибних ділянках продукція. Оскільки в Україні тільки третина сімей живуть в сільській місцевості, в перерахунку на загальне число сімей внесок в сімейний бюджет підсобного господарства невеликий – 3,9% від споживання власноруч вирощеної продукції і 2,5% від продажів.

Якщо говорити про сільські домогосподарства, в їхній структурі доходів самостійно вироблена продукція становить набагато більшу частку доходів. Але наразі відсоток споживання і у них став меншим. Так, якщо в 2017-му продукція з присадибних ділянок становила 10,6% доходів сільських сімей, то у 2018-му цей показник сягає 9,9%.

Половина заробітку йде на їжу

На продукти харчування йде майже половина доходів сім’ї, причому частка їжі за рік зросла. До середини 2017-го року 47,7% всіх сімейних витрат припадало на продукти харчування, а в 2018-му їх доводиться 48,3%. А ось частка комуналки за рік знизилася з 19,9 до 17,4%.

Істотно зросли і неспоживацькі витрати, до яких відносять купівлю акцій, банківські вклади, аліменти, допомогу родичам, кошти, витрачені на будівництво і ремонт житла. У 2018 році ці витрати зросли до 7,5%.

Голова Республіканської партії «ТРИБУНАЛ» Олександр Семенко переконаний: без підняття економіки країни та рівня доходів людей, не можна говорити про підвищення добробуту в цілому.

Жодні пільги, субсидії та соціальні виплати не здатні замінити найбільшого елементу соціального захисту – високої заробітної плати найманого працівника!

Без реалізації цього завдання говорити про будь-які економічні успіхи в державі – передчасно.